Блог вчителя з біології Турчиної Олени Вікторівни

Тема: Екскурсія: «Фенологічні спостереження (місяць лютий)»

Мета :

─   навчальна : розширити знання учнів про групи рослин та вчити їх фенологічні особливості за істотними ознаками;

─   розвиваюча :     розвивати вміння аналізувати, порівнювати  об’єкти живої і неживої природи; робити висновки; доводити власну думку; розвивати вміння працювати за інструкцією; застосовувати знання в нових ситуаціях; співпрацювати з іншими учасниками навчального процесу; співпрацювати в групі;

─   виховна : формувати позитивне ставлення до однокласників; вміння з повагою слухати думки учасників своєї групи та учасників інших груп; виховувати бережливе ставлення до оточуючого довкілля.

Задачі :  відпрацювання вмінь роботи в групах, пізнавати об’єкти навколишнього середовища, розуміти спільні та відмінні ознаки живої та неживої природи, застосовувати набуті знання при виконанні практичних завдань.

Тип :   комбінований

Вид :   екскурсія

Обладнання :   фотографії, ІКТ.

І. Організація класу.

Інструктаж учнів з правил безпеки під час проведення екскурсії.

ІІ. Загальна мотивація. Постановка мети та завдань уроку.

Горішок знань міцний – це знає кожен,

Та ми не звикли відступати.

Його нам розколоти допоможе

Бажання все на світі знати.

Краса природи — справжнє диво.
Все неповторне і живе.
Де не поглянь, скрізь так красиво

ІІІ. Актуалізація знань і чуттєвого досвіду учнів.

IV. Діяльнісно-пошуковий етап.

1. Складання   карти пам’яті.

- Зараз ми відправимось досліджувати наше шкільне подвір’я. А щоб наше дослідження було ретельним і ми нічого не пропустили, нам допоможе карта пам’яті.

Теоретичний матеріал

Місяць лютий – переддень весни. Це місяць останніх морозів, колючих хуртовин та снігових заметів. 

«Лютень» – давньоруська назва лютого. Цей завершальний місяць зими в деякі роки буває дуже суворим і за лютістю не поступається навіть місяць січня. «Февраль днями ображений, тому і злий» – говорить приказка. За велику кількість снігопадів і хуртовин його називали також «снежень».
У стародавніх римлян він називався фебруаріус. Цей місяць присвячувався богу підземного царства Фебруусу.

«Віхоли да хуртовини під лютому полетіли» і «Февраль зиму видуває» – говорять в народі.. Протягом лютого триває наростання снігового покриву; в окремі дні відзначаються тумани і ожеледь. Місячна кількість опадів становить 23-25 мм.
Хочеться декілька слів сказати про особливості нинішньої зими. Вона видалася на рідкість теплою. Досить сказати, що за цю зиму на території  України в середньому випало опадів в 2,5 рази менше середньої норми, а цьогорічний лютий виявився самим теплим місяцем зими за декілька століть спостережень.
Лютий, по-народному, дволикий місяць: і лютень, і бокогрей. «Лютий – криві дороги”, “Лютий-бокогрій – сонце пригріває збоку, а в тіні мороз хапає за ніс», «Зима з весною зустрічається вперше»і»Лютому-батюшці – заметілі»- такі приказки про це пори року. І кожна з них точно помічає особливості останнього місяця зими.

Замети досягають у лютому найбільшою величини. Як звичайно, перша декада місяця – сама студена, заметільна пора, час сильних буранов. Промерзають на велику глибину водойми, часто бувають ночі з морозами-Тріскун. У садах, парках, у лісі чується деколи сильний тріск – це з’являються морозобойние тріщини на деревах з твердою деревиною від різкої зміни денної і нічної температури. Для оберігання дерев від псування рекомендується обмазувати нижню частину стовбурів вапняним розчином, так як через морозобойние тріщини в тканини дерева можуть проникнути спори грибів і викликати його гниття.

Днем починає злегка пригрівати сонце, відтають з південного боку стовбури дерев, а на дахах з’являються бурульки, в відлиги сніг покривається зверху крижаною скоринкою – настом. Це місяць контрастів. У лютому йде боротьба між зимою і весною. Морози в середині лютого – останнє зусилля зими перед насувається навесні. Незважаючи на сонячні дні, земля промерзає ще глибше і це пов’язано з тим, що близько 90% сонячної енергії відбивається білосніжною поверхнею. Сніг не тільки охолоджує земну поверхню, але і захищає її від глибокого промерзання, сприяє збереженню життя тварин і рослин. Повітря близько поверхні снігу холодніше, а отже, і важче, через цю неоднорідності він ніби збавляє свою рухливість і зменшує силу вітру. Сніг впливає також на вологість повітря, як всякі опади він може випаровуватися і очищати повітря.
День від дня стає світліше, небосхил все частіше освітлюється сонцем, яскравим, але ще безсилим давати тепло. Дні усе длиннее, ясніше.

Теплий лютий супроводжує зазвичай весна з заморозками, не дарма кажуть у народі: «Лютий воду підпустить, а березень підбере», «Колі лютий не холодний, погано про те думає березень».
Останній бій дає зима в свій останній місяць, тому лютий – час контрастів. Ще стоять морози, вирують хуртовини, але вже відчувається наближення весни.
Із збільшенням дня (а він додався до лютого на 1,5 години) спостерігаються і типово весняні добові коливання температури повітря.

Не поскупилися наші пращури на прізвиська лютого. Називали його вьюговієм: «Лютий-вьюговій – місяць лютий, запитує, як взутий». У ті часи, коли Новий рік святкували в березні, величали лютого «Січень»: він відтинав один рік від іншого. Був він і межень (межа зими і весни), і снежень, і лютні. А для другої половини лютого найбільше підходить ще одне його прізвисько – «бокогрій»: на сонячній стороні пригрівати починає.

15 лютого, як в народі говорили, зима з весною зустрічається. Звісилися з дахів бурульки-переростки, затенькалі перші, поки що боязкі, капежу. Про весну перш судили так: якщо на цей день встановиться відлига – весна рання і тепла, коли холоду загорнутий – весна холодна, а якщо випаде в цей день сніг – до затяжної і дощовою весни.

Змінюється поведінка птахів. Лісові барабанщики – дятли починають вистукувати на сушіни дріб. Далеко, далеко по лісі розноситься стукіт лісового лікаря – строкатого дятла. Чується коротенька срібляста пісенька пищухи і свист повзика. У просторах піднебесся пікірують у шлюбному польоті чорні ворони. Навколишні ліси і поля часто оголошуються їх переривчастим, гортанним клекотом «кр-ріг, кр-ріг». Хвилюючі і по-своєму музичні звуки. Близькість весни оживила цих похмурих птахів. По-весняному стрекочуть сороки, все частіше відлітаючи з населених місць в ліс. Зате в містах як і раніше багато сірих ворон і галок, але політ їх стає і бадьоріше і грайливі. Глухарі мешкають в сосниках, у глухих ярів, рябчики – в ялинниках з березняком. Тетерева, глухарі і рябчики припиняють ночівлі в снігу, як тільки з’явиться наст. Бувають випадки загибелі цих птахів на ночівлях, коли після денної відлиги вночі підморозить і птиці не в силах пробити крижаний ковпак. Глухарі з дерев злітають на сніг, залишаючи на ньому ланцюжка хрестиків.

У лісі поступово зникають ошатні снігурі, жваві чечітки і чубаті омелюхи.
На сонячних галявинах чуються перші, спочатку боязкі, весняні голоси великих синиць: «зінзівер, зінзівер, зінзівер». Красиві, моторні ці птахи. Грудка у них жовта, головка чорна, щічки білі, а під шийкою чорний галстучек.

У багатьох тварин настає шлюбна пора – гон. Лисиці бігають парами. Про це вас попередить їх хрипкий, уривчастий гавкіт. Хитра лисиця насилу відшукує собі їжу. Доводиться під час прогулянок частіше прислухатися адже з-під скрижанілі снігу запах полівок проникає дуже слабо. Здається, лише тільки вовкам в цей час роздолля. По пухкому глибокому снігу їм нелегко зловити зайця, а як тільки з’явиться міцний наст, вовки зможуть швидше добувати собі їжу. У лютому у вовків відбувається гон. Вовчі зграї розпадаються, досвідчені хижаки відокремлюються, у них також утворюються пари. Відбуваються запеклі сутички, в яких перемагає сильніший і спритніший самець. До кінця місяця в лісових хащах  і болотах пари вовків влаштовують лігва. Лісові велетні-лосі скинули свою важку «корону» – широкі лопатоподібні роги. Осінню роги відростуть, і стануть вони ще гарніше і могутніше колишніх – число відростків на них збільшиться. Лосям в цю пору важко переміщатися для відшукування корму, тому вони живуть на обмежених ділянках лісу. У ведмедиць в барлогах з’являються маленькі, з кулак, ведмежата, по 0,5 кг кожен. Їх буває від одного до чотирьох, найчастіше два; народжуються вони сліпими і безпомічними, бачити починають через місяць. І хоча сама ведмедиця всю зиму нічого не їсть, годує їх до весни своїм молоком. Настають «весілля» і у деяких зайців: їх збирається в одному місці декілька і влаштовують вони щось на зразок танців і бігових змагань на снігу. Лише самий жвавий і швидкий може бути вибраний зайчихою.

Все частіше і частіше зустрічаються парні сліди білок. Лише в снігопади і хуртовини відсиджуються вони у своїх гніздах , не наважуючись спуститися з дерев на землю. У ясні сонячні дні лютого самці шукають самок, сваряться між собою. Трохи забарився – будеш не тільки без пари, а й станеш легкою здобиччю куниці – цього обережного і спритного звірка.
Бобри зламують лід і вилазять на волю.

Після сніжних зим спостерігається велика кількість найбільш численних у наших краях бурозубок або землерійок, яких легко впізнати по витягнутій мордочці, у вигляді хоботка, бархатистому хутрі і маленьким бусінковідним очках. У сніжні зими ці комахоїдні тварини легко здобувають собі їжу під снігом. І якщо влітку бурозубки харчуються в основному комахами, молюсками, дощовими черв’яками, дрібними бурими жабами і навіть мишоподібними гризунами, то в зимовий період часу переходять на опале насіння берези, липи і ялини.  Відомо, що бурозубки не можуть перебувати без їжі більше 6 годин – вони гинуть. Цілодобова активність цих звірків і висока чисельність свідчать про їх великому значенні в житті лісу.

У малосніжні зими з сильними морозами, коли грунт глибоко промерзає, гине велика кількість кротів, також відносяться до ряду комахоїдних.
Підлідний лов риби поліпшується у другій половині лютого. Такі види, як лящ, густера, плотва, починають виходити з глибин на більш дрібні місця.

Погано зараз звірам і пернатим. Кормів немає, та й холод здорово пробирає. Ось тому і туляться вони ближче до людського житла, можливо щось перепаде з їжі. Добре лише тим, хто з осені запас достатню кількість корму в свої затишні нори і дупла..

2. Робота в групах.

Групи формуються шляхом жеребкування за допомогою кружечків:

І група – сині; ІІ група – фіолетові; ІІІ група – зелені;

Завдання 1

І група :   описати фенологічні спостереження за змінами погоди у лютому

ІІ група :   описати спостереження за тваринами (птахи) у лютому

ІІІ група :   описати спостереження за тваринами у лютому

Перевірка виконаної роботи.

Кожна група доповідає про результати своєї діяльності.

При необхідності вчитель   допомагає визначитись з назвами рослин.

Завдання 2

 Кожна група отримує фотографію куточка шкільного подвір’я, знаходить його і визначає, які рослини  та птахи  знаходяться там.

V. Підсумок.